Починаємо серію публікацій про віртуальний музеї петербурзьких ліфтів.
Санкт-Петербург – місто розкішної архітектури і музеїв міг би мати і ще одну визначну пам’ятку – музей старовинних ліфтів. Однак через політичні переворотів, відсутність приміщення і багатьох інших причин унікальні пам’ятники технічного прогресу не збереглися і продовжують зникати.
Але завдяки ентузіасту Сергію Колеснику музей петербурзьких ліфтів існує віртуально. Здійснимо ж по ньому екскурсію. Перші ліфти Пітера були гідравлічними і паровими, потім їм на зміну прийшли електричні та гідроелектричним підйомники.
Коли в Санкт-Петербурзі стали популярними прибуткові будинки і поверховість міста збільшилася, пасажирські підйомники з прерогативи вінценосних осіб стали надбанням багатьох багатих городян.
Щоб продемонструвати багатство і розкіш квартир, що здаються власники дохідних будинків вказували в рекламі, що в будинку є підйомна машина, а в парадному – швейцар. Сьогодні від більшої частини ліфтового обладнання залишилися лише старовинні шахти.
Кришталевий ліфт Мертенса
Найстарішим, що збереглися в робочому стані до нашого часу, є шикарний ліфт, розташований в будівлі на Невському проспекті, 21. Це був будинок відомого в Пітері хутряного промисловця Мертенса, який славився своїм багатством.
Тому немає нічого дивного в тому, що в 1907 році в ньому побудували кришталевий ліфт. Оздоблення кабінки підйомника прикрашена червоним деревом, а для зручності пасажира коштує маленький диван із зеленою шкіряною оббивкою.
Після революції і в радянський період ліфт не функціонував. Тому в 2007 фірма «Штейн» (Німеччина) взялася за його реставрацію. Фахівці компанії модернізували підйомник, встановивши нове обладнання.
Тепер ліфт знову на ходу. У ньому можна підніматися, щоб оглянути покої хутряного магната. Реставратори запевняють, що обробка нічим не відрізняється від початкової: такий же кришталь, бронза, латунь і металеві візерунки. З сучасності лише один атрибут – кнопкова панель управління.
Ліфт, в якому їздили Гоголь і Вагнер
Звичайно ж, підйомними машинами були обладнані і будівлі банків. До них належав і Волзько-Камський – найбагатший банк імперії Росії. В кінці 19 – початку 20 століть він перебував за адресою Невський проспект, 38.
В цьому ж будинку гостював у редактора журналу «Современник» гостював Микола Гоголь, а також недовго проживав Вагнер. Будівля мала всі риси респектабельності: сходи з металевим мереживним огорожею, каміни і великий стильний ліфт. На жаль, він був зруйнований, але потім відновлений за старовинними кресленнями.
